ПРЕЧИСТИМИ ЗОРЯМИ ЗАКВІТЧАНА НІЧ
Пречистими зорями заквітчана ніч
пахне духмяним липовим цвітом
вечір запалив тисяч тисяч свіч
осяює, над селом стежки літом.
Замерехтіли ,заіскрились ясно зорі...
в тиші ,запроменіли в осяйній далині
розсипають у трави роси у любові
із світів кличуть журавлів навесні.
Май ,мережить вишиття казкове
наливає нектар солодкими медами
притихло синьооке море вечорове
сяють зорі над квітучими берегами.
Я ,впаду зорею в розмай встигле літо
де в буйних житах пломеніє маків цвіт
щиро усміхнусь зеленому гаю привітно
і нахилю синю блакить щастя зореквіт.
Вічною зорею по між зір буду жити у віках
співучою божою квіткою розцвіту у доріг
у піднебессі закурличу, як білокрилий птах
у заметіль зими віднайдеш у пісні мій слід.
Пречистими зорями заквітчана ніч
сяє бірюзовий алмаз в тисячу карат
дарує блаженну мить тобі друже до віч
щоб ти прийшов, у мій рай під зорепад.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
Епітетом "пречистими"Ви вдало підкреслили святість стосунків між людьми. І взагалі, твір цікавий багатьма художніми засобами. Не буду всіх перераховувати, бо кожен читач їх помітив. Гарно!