Ти для мене - як промінь.
Я прошу тебе - сяй мені, сяй.
Під ногами розломи,
В небі хмари зловісні висять.
Розлітаються з тріском
Підвісними містками стежки.
Я відхекаюсь трішки,
Й за тобою, по шляху тяжкім.
Де руйнуються звички,
Де з розколини - яма за мить.
Ти для мене - промінчик,
Поруч будь, і все переболить.
Ти - любові зоріння,
Нам туди, де зникає межа.
Страхом перехворію,
Щоб дорогою біль не мішав.
Затягнуло димами
Те, що малося бути дарма.
Бурі все поздимали,
Ти у вітрі надію спіймай.
Запали нею свічку -
Попросити відраду мети
У молитві одвічній.
Мою руку лиш не відпусти.
