Переклад власного вірша.
Дощ і Вітер
(ніяківська казка)
Розсварились Дощ і Вітер,
Спір гойдає вишину:
Кожен дівчину помітив
- Так, не різних, а одну.
- Я садочок, як належно,
Буду в неї поливать -
Править Дощ, - щоб вже напевно
Їй за користь покохать.
Вітер виє: - Сам що можеш?
Ти в хмарках, їх я привів!
Насмішу - дивись, як хочеш, -
Я кохану, та й скорив!
Щедрий, жвавий - не змовкає...
Спір триває за красу,
А краса - вона чекає
Сонця й спогляда грозу.
Вміла вірно покохати.
Що за неї - їх бої,
Їй здалося би занадто;
Ні за користь, ні за жарти
Вже не впустить в серце їх.
1.04.2018
