Щодень, повчає батько сина,
Присівши на край столу.
- Заради тебе я гну спину,
Ти ж пропускаєш школу.
Заважаєш дітям вчитись,
Перебалакуєш учителів.
Гадаєш легко жити в світі?
Того ще й сам не зрозумів.
Нащо побився з Олексієм?
І дівчину за коси смикав,
Робити шкоду лише вмієш?
Пальцем у вічі дітям тикав.
Підклав учителю петарду,
Вона зірвалась, коли сів.
На мить птахи затихли в парку,
Тепер він до лікарні ліг.
Всі неприємності від тебе,
У кого ж ти такий удався?
- Коли родився я у тебе,
Казали «чорт три дні сміявся».
Все стукав батько по столу,
Давно те сину надоїло.
- Хтось стукає, я відчиню!
- Без тебе справлюся Емілю.