Хай все скінчиться швидше, швидше -
я ж так довго билась об стіни.
Мені сонце світило в обличчя,
і я бачила твої тіні.
Я б хотіла не чути в цей вечір,
як з очей твоїх сиплються гільзи.
Ти збираєш останні речі -
і обійми, і ніжність - в валізу.
Твоя тінь усе меркне й меркне,
а я не можу відклеїти стопи
і тримаюся за щось мертве,
що в руках розсипається в попіл.
Я стоятиму скам'яніло,
де роздвоїлась колія,
бо на серці і вже на тілі
вирізьблено
твоє
ім'я.
Вересень, 2018
