Курсантам і викладачам Харківського
Авіаційного університету, що згинули в польоті,
присвячую:
Небо їх взяло навіки.
Небо їх розтопило…
В двадцять шести чоловіків
Крила безжально спалило.
Юнь така світла і чиста
Згасла в пекельнім польоті…
Пісня гірка і сльозиста
Сходить від серця в скорботі.
Небо – стрімка вершина.
Небо лиш сильних любить.
І не прощає слабини…
В кого б не влізла, згубить.
Плачте, ридайте рідні –
Горе таке безкрає…
Ходим під Богом всі – згідний,
А долі ніхто незнає.
28.09.20р.
