Маленький будинок де ти виріс і змужнів,
маленький будинок де свої перші кроки здійснив,
маленький будинок де дитячі мрії здійснив,
маленький будинок де ти жив...
Двері додому ти сміло відчини –
спогади й емоції вільно впусти –
себе згадай і сміло вгору іди –
серце з полону мозку звільнив!
Двір свій поглядом широко й світло обведи –
в знайомі калюжі свої ноги безтурботно намочи,
й зі знайомим собакою по стадіону побіжи –
двір, де ти масок не носив...
Двері до себе нарешті розбери –
до дитини ти тихо підійди –
в очі поглянь і себе глибоко знайди –
двері, де ти себе сховав...
Маленький будинок не бійся – знову залиши,
але всі маски ти нарешті в шухляду поклади –
з глибини чистим без бруду на сонце випірни –
по світу сміло далі за покликанням іди!
Маленький будинок – то є всередині ти...
