Вже день новий давно почався,
Вже кава випита уся.
І сонце палить, наче в пеклі.
Ледь дихає жива земля.
Та незважаючи на спеку,
На шум і гомін, суєту
Нам день новий дає надію.
Вселяє мрію і мету.
Для когось це блакитні далі,
Для когось- батьківський поріг.
Ну а комусь- чарівні очі,
Що серцю наче оберіг.