Коли ж ти будеш, мамо, вільна,
Нап'єшся ранньої роси?
Коли, здавалось безнадійна,
Війна закінчиться? Спаси!
Устань, устань на рівні ноги,
Зіпрись на поле і ліси.
Зітри ти пріч усі тривоги,
Налийся щастям від краси.
Вже сонце в небі, вже світанок!
Зібрались вороги у ніч.
От вам шаленим, наостанок!
Зникніть зі світу з його віч!
Зникніть, ніколи не повстаньте,
Втечіть, де думки не течуть.
Замкніть вуста свої востаннє.
Вам на землі уже не буть!
