Героям Слава!
Герої не вмирають,
Вони із небес Ӡемлю в бою ЗАХИЩАЮТЬ!
Кажуть друга фаӡа війни починається
І це боживілля нажаль не кінчається
Вирішальний бій, потім буде мир
Смертні мов мурашки
В містах мурашниках,
Які підпалили, так вони рішили
Немає народу, немає питань
Петрові нащадки пруться в Україну
Антихрест вселився в Путіна скотину
Той Петро Петра знищив всю дружину
Голови стрільців площу окропили
Жінки та батьки тільки голосили
Сина царя знищив, жінку царя вислав
Петроград відрив та добро пропив
Той був окаянний, захватив маєтки
Спалив їхніх предків, рід їх обірвав,
Минуле їх вкрав, тінь Петра вселилась
В бісову скотину, палить він почав нашу Україну
За його ми владу колись помирали
Ми цьому "лже царю" колись догождали
Його супостатам землю продавали
Його Рась "велику" ми і годували
Виросло це бидло, сиве, постаріло
Чи життя набридло, чи оскажєніло?
Хто такі кацапи знали всі курорти
Грошики любили, тому їх й терпіли
Та чи хоч копійку вони заробили?
Просто мирну кров у війну пролили,
Та все мародерством те є й захопили
Поки Батьківщину інші захищали,
Вони в Леніграді хліб і продавали
Своїх же братів вони обдирали
Їхніх же батьків під танки загнали
Та в спини своїх же вони і стріляли
Одні перемогу в бою заробили
Інші собі владу тоді й захопили
А Земля все теє добре памятає
Зло її віками ранами терзає
Шрамів накопилось, біль же наростає
Й Частота зростає,
Земля оживає,
В світлі правди тінь нечиста її покидає
Бісується погань, час, пора зникати
І всю тую владу пора віддавати
Ми не підем в НАТО, раді та не ждуть нас
І в ЕС не пустять, частота не та,
Широка і вільна козацька душа
Новий світ розквітне, все лихо розтане,
Коли тої нечисті на землі не стане.
Земля оживе і заколоситься,
Все , що є чуже з нею розпроститься
Те, що ви купили, те вашим не буде
Бо Земля свята, а ми її люди
Вона наша ненька та не продається
Поки серденько у козака б'ється
Отії нечисті усе тут скупили
Та рідну матусю ще не поділили
Нечисть нову зброю на нас направляє
Та не розуміє - по собі стріляє.
Нечисть наших діток життя позбавляє
Та не розуміє - себе в гроб вганяє
Нечисть ця голодна, мов та саранча
Грузить на машини, що награбувало
Свідків убиває, тіні в світ впускає
Годує цю нечисть жахом та бідою
І преться на Захід новою ордою
Та зима не вічна, Сонечко зійде,
Що в душі згнило в землю те піде
А нове життя з Землі проросте
Наша Україна в квітах розцвіте
За нами майбутнє, ми Землі сини,
І всі ми герої цієї війни.
ID:
944037
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.04.2022 16:55:35
© дата внесення змiн: 04.04.2022 17:19:56
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
