( слова та музика Марії Дребіт (Голодриги))
І
У обіймах нічки три окопні свічки
Засвітили в серці батька спогад фотострічки.
І до зір злітали кулями думки:
«Дай нам, Боже, зупинити всіх сирен гудки...»
ІІ
А де слід ялиці, поміж стін світлиці
Рученята у молитві - в ліжечку й колисці.
Шепотіли діти промені-слова
І відчув їх батько-воїн й тихо заспівав:
Пр.:
Спи, моя донечко,
Таткове сонечко.
Спи, моє золотко,
Я на сторожі снів твоїх.
Спи, синку-чопчику,
Татків горобчику.
Спи, любий солодко.
Я захищаю мрії міх.
ІІІ
Утекли сльозинки під м'які перинки,
Заколисані, в надії, таткові зернинки
І мандрують снами до борні воріт -
Визирати-виглядати батечковий слід.
ІV
І палали зорі над землею й в морі,
Вишивали візерунки у словеснім хорі,
Лиш дзвеніла тиша силою благань
Зупинивши темні хмари на межі світань.
Пр.:
Спи, мій соколику,
Серця янголику,
Спи, синку-воїне,
Я твою шабельку несу.
Спи, доню-вишенько,
Квіткою личенько.
Спи в цвіті таїни.
Я бережу твою весну.
Я бережу вашу весну.
грудень, 2024 року
