Все не таке яким здається, Україна: хто ж винен ? Що робити ? Як в мирі жити?
Вогонь пекельний навкруги
Та двері ласки відчини
Сьогодні люблять і кохають
Свою країну звеличають
Країна ж мила там де ти
І там цвітуть завжди сади
Там Ангели оберігають
Війни вони не допускають
Зонт відкривають від тривог
Зливи людські там нестрашні
Божі люди є ми всі
Коли рука в твоїй руці
Коли ми впевнено крокуєм
Голос сердець коли ми чуєм
Патріотизм - моя родина
Моя прекрасна Україна
Вона багата і красива
Тому в крові завжди вона
Кожен бажає володіти
Кожен воліє захватити
Собі відрізати шматок
Великий палець він побачить
І кожен ворог люто скачить
Хоробрі наші вояки, пора тікати - вороги.
Пора давно вже зрозуміти,
Що вам народ цей не скорити
Вам всім не хочеться більш жити?
Вогонь пекельний манить вас?
Вас дома рідні не чекають?
На вас вовки не нападають ?
То пащі знову ви розкрили
І тут вночі гуртом завили?
Для цих зубів вогненні вили
Для цих гієн в нас подарунки
Ще ближче просто підійдіть
Та в лютім полум'ї згоріть
Как выглядит любовь?
Вы думали об этом?
Единство ? Жертвенность ? Самовлюбленность?
Любовь - постоянная радость
Любовь это горькая сладость
Любовь это боль
А не только оргазм
Троичность любви у тебя все внутри
Единство с Богом и людьми
Единство с ним, только твоим
Любовь ты можешь рассмотреть?
В любовь тебя хотят одеть?
Аль раздевают ежедневно ?
Аль умираешь от любви ?
И бедра вновь твои в крови.
Горькое чувство, эмоций блаженство
Гениталии цветут
Так тела в любви живут.
Энергия любви у тебя ведь в крови
Тонкая нить
Светит в пути
Это ведь чувство любви
Горечь потерь
Радость заботы
Дотойность души
Костер в ней любви
Радость блаженства
Ты ж совершенство
Это пойми
И люби, возлюби
Пусть любовь в этом мире цветет
Одежда любви в нашу моду войдет!В чому причина ж війни ?
Віра відсутня в кожного з нас
Кажите вірите - знайте - це фарс
Той, хто справді вірить не убиває
Бога в ділах своїх прославляє
Ближні народи завжди поважає
Допомагає, а не вбиває
Мови він інші не заборонить
Він поєднає, краще візьме
Спільне в усьому завжди знайде
Він не собі кусочок відріже
Він сад посадить, поле засіє
І не собі урожай забере
Він все віддасть
Й цим він живе
Віра сліпа, оболонка красива
Все ж що в середині - дуже жахливо
Поки народ все це не пойме
Доти війна ця й буде
Не винуватих слід нам шукати
Не одне одного слід нам вбивати
Границі не старі слід повернути
Серце відкрити, про гроші забути
Не має нічого твого на Землі
Ти гість і в країні в своїй і в чужій
Поле, завод не твоє зрозумій
Досить усім нам давно вже панів
Все то для блага, для процвітання
То ж ви на всіх цей й поділіть
Всім вистачить - мирно в любові й живіть!
Гарна збірка! А чи й почують ті,що пішли війною... 
