|
Ти і я, які приємні відчуття.
Із небуття у небуття,
Чудесні, світлі почуття без вороття.
Вихор томних бажань, потаємних сподівань.
Все в моїх руках,
Хоч ти й на каблуках.
Обійми, щебіт, крик.
До цього я вже звик.
Є щось оригінальне ?
Не здійснені бажання?
Словами управляю, руками я ладнаю.
Подихом чаклую, всім серцем лиш люблю я.
Тебе мов тую глину до мікросвіту вимну,
В долонях макросвіт вночі промовить нам привіт.
У моря глибину з тобою там пірну,
На самім дні зігрію я Луну.
Який легкий, приємний бриз,
Вночі в зеро нам випав приз.
Хвилі піняться, щось зміниться,
Пісок Сонце нагріває,
Ручка пальчики ласкає,
Ефір ароматом наповняє,
Подих губи наближає,
Касаються вуста, вода, вода, вода.
О, да-а.
Ти є, тебе нема, а-а-а.
Я лиш контрастний душ,
Єднання наших душ.
Приємні відчуття, з тобою зараз я.
Серце частіше б'ється,
Ще мить і все почнеться,
Приємні відчуття,
Я близько, ти - моя.
В майбутнє день за днем
Рука в руці ідем.
Ми близькість знов вдихаєм,
Мов зорі в небі сяєм.
По тілу йдуть потоки,
У самого істоку
Так, в тебе я пірнаю,
Все глибше проникаю.
Бажання поглинає,
Енергія нестримна,
Ще мить і все зірветься,
Серце у такт вже б'ється.
Нестимні всюди хвилі
І звук оргазмів лине,
Рука це відчуває
І мить цю наближає.
Сонце море кохає.
Це всесвіт відчуває.
Приливи, теплі хвилі,
Небо ближче й ближче, а я все нижче й нижче.
Вода скрізь проникає,
Обличчя заливає.
Вогонь нас зігріває,
Кохання нас єднає.
Море Сонце притягає.
Закат.
Вони так близько.
А Сонечко все нижче.
Ти ближче, ближче,
Сонце нижче, нижче.
Воно в море проникає
Й там сіяє, ох, сіяє.
І зникає.
Нічка цей процес ховає.
Зоря ж кохання сяє, сяє.
Всесвіт розтворяє, наднова вибухає.
Море , небо в ейфорії, наші всі палають мрії.
Небо безкрає,
Море Сонце кохає.
Ранок настає.
Море Сонце жде.
ID:
966213
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.11.2022 08:27:13
© дата внесення змiн: 21.11.2022 09:44:56
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Чудова лірика прекрасних почуттів! 
