Непрохані думки завжди літні
Непрохана тиша - в світанні
Заворожив мої сльози, а потім дні та ночі
Заворожив мої сни останні
На мовчання ласкавому полі
Польові ромашки небо й воля
А у слова завжди зв’язані руки
А у слова - стіни не поле
Тому я приходжу у захват
Що природа має мовчання
Що приходять в снах одкровення
І плекають душу до рання