Давай зупинимось на мить,
Бурхливе все твоє життя.
Я не встигаю в слід тобі.
Бо різні в нас в життя стежки.
Ти любиш всіх, а служиш лиш одному.
Збираєш всім, а віддаєш одному.
Таке твоє життя, такі стежки,
І вибір твій, твої думки.
Це все твоє, мені нетреба,
Не хочу я чуже життя.
У мене є своє, свої думки…
Я вільний птах, і небо все для мене.
Бо в небі воля, вільний ти,
Тебе не стримати, не обламати крила.
Усе тобі, бо ти такий.
Усі стежки. Тобі лиш вибирати...
Ти вільний – так,
Та інколи ти опускаєш крила.
Боїшся ти , це просто страх.
Цей страх тобі таки поможе.
Бо страх, він береже людей…
