Дівчинко, дівчинко,сльози озерця
Капають,котяться з самого серця.
Дівчинко зоряна, де твої крильця?
Сонце всміхається, бджілці не спиться.
Ти насумуєш море зелене,
Дівчинко мила, сядь біля мене.
Я розкажу, як в далекому краї
Принц зачарований звістки чекає.
Хлопець не плаче, тільки сумує,
Зла ворожбитка на нього чаклує.
Усміх дівочий крізь темряву ночі
Зніме закляття, засвітяться очі.
Дівчинко, дівчинко, крила у тебе,
Ти ж бо для щастя - плакать не треба.
Мила усмішка, добра усмішка,
Світ цей великий добрішає трішки,
І стрепенеться тривожний від дива:
Чари знімає усмішка щаслива.
та просто враження таке, ніби то Ваш вірш до мене звертається) часом відчуваєш свою неспроможність летіти, і нема навіть кому зауважити, що ти ж ото десь крильця загубила...