Ніби птахи до свого гнізда
З далеких країв ми вертаємо
Стежка травою до хати заросла
Не всіх знаємо кого зустрічаємо
Раз у рік ми їдемо до села
Де вже й хати нашої не має
Та вода б’є ще з джерела
І земля рідна нас чекає
Ця неділя у року одна
І багаті ми чи бідні
Ця неділя зветься провідна
У могилах ждуть нас рідні
Залишаємо всі свої діла
Їдемо щоб предкам поклонитись,
Щоб душа наша спокій знайшла
Й не дала у світі заблудитись