Так сумно і холодно. Вітер в долонях.
Ковтаю повітря разом із сльозами.
І серце тихіше вже б'ється у скронях.
Його вже не чутно глухими ночами.
Ти більше не прийдеш...
І я вчуся жити
без рук твоїх ніжних і без поцілунків.
Я звикну. Я зможу. Я кров буду пити
твою... Стану сильною.
І без стосунків
Я зможу прожити.
Я - жінка-богиня.
Я - всього початок, я все завершаю.
Я зможу. І суму великая скриня
закриється. Я ....
Все тобі пробачаю.
![Your_Paradise: Тобі… [як не банально] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
