В звучанні музики каньйону,
Серця оппились світла тьми,
І наглі ритми твого стону,
Я чув торкаючись пітьми.
Це була сила і відвертість,
В очах я бачив твою суть,
Під стук дощу звучала впертість,
Красива й небезпечна ртуть.
Злітає піт зі струн гітари,
Із болем скрипку бє смичок,
Стук барабанів будить чари,
На нотні знаки падає пісок.
27 червня 2010