Було відчинене вікно,і через нього вітер завіював до будинку літню спеку. Вона відчинила шафу і дістала з відти запилену коробку.Відкривши її, доносився легкий рожевий запах пудри і троянди, це навіює старі, приємні спогади. Там лежали листи. Так, звичайні листи, можна сказати звичайні, звичайні для нас, але не для неї.В них залишилась її молодість, її кохання, її шматочки щастя. Пам"ять відтворила у голові моменти, про які вона вже давно не згадувала. Це був він, ще молодий та дивовижний, вона згадувала їх побачення, ті троянди що ніколи не в"яли у вазах, ті жаркі поцілунки, вечори біля набережної. Їх кохання було ще молоде, але щире та ніжне. Щодня вона знаходила під своїми дверима ніжно запаковані подаруночки,чи листівки із запахом ванілі,були цукерки з незвичними назвами, іноді прикраси із гарними малюнками, це все завжди супроводжувалося букетом її улюблених рожевих із білою каймочкою троянд. Ці дні завжди були наповнені коханням та музикою. Він присвячував їй вірші,вечори та себе.Відтворювались моменти , але це було як насправді, вона ніби відчувала ті гарячі поцілунки, ті ласки на своїх вже зморщених губах... І по щоці протекла сльоза, не від жалю а від щастя. Вона знову відчула себе молодою, закоханою та коханою. Відчула аромат тих рожевих троянд, тих цікавих цукерок, парфумів, аромат незабутніх вечорів, його одеколон. Було таке відчуття, що він стоїть за спиною і тільки чекає моменту щоб обняти та сказати слова любові їй на вухо, а потім поцілувати і його, далі спуститись до плечей і може навіть нижче. Вона вже відчувала ці дотики, але відкрила очі і зрозуміла що то був лише літній вітерець. Поглянувши на годинник, зрозуміла що вже пройшло не мало часу. Жінка піднялась, закрила рожеву коробку із спогадами та поклала її на місце. Підійщовши до дзеркала, роздивилась себе, свої зморшки, але ще молоді глибокі сірі очі. Зачесала своє волосся в не обережний кублик та пішла із кімнати, згадавши що в духовці ще стоїть вишневий пиріг, і його потрібно присипати солодкою пудрою.Її вже було не видно,а вітер все розвівав спеку по кімнаті...
ID:
274337
Рубрика: Проза
дата надходження: 09.08.2011 21:03:26
© дата внесення змiн: 09.08.2011 21:07:54
автор: L`inconnue
Вкажіть причину вашої скарги
|
