Я покажу тобі жах у долоні з попелом.
Колись він був чоловіком,
А зараз сиплеться мовчки
Крізь пальці часу.
І, посипаючи змертвілою землею
Голову,
Ти не оскаржиш слово Яхве,
Де чуються промовні сни:
«Думали, ви народ Божий?
Але Завіт – це відповідність
Стану,
А не примарний привілей».
Сичить змія з лускою горя:
«Богопросвітлення скара тебе на горло…»
Та вірність слова
Тут облудна,
Бо Богом нині світиться весь день.
