Снігами зима обізвалась,
Мороз рядом з нами іде,
А там де троянда всміхалась,
Лиш сніг і стебельце тверде .
Надійна, укрита землею,
Одягнута в літній бур`ян,
Тепер лиш сніги понад нею,
Та інею білий туман .
Їй сниться вікно біля хати,
І сестри-троянди землі,
А навколо квітів багато,
Що радують серце її .
Троянди червоні, рожеві,
Тяглися до сонця й тепла,
Несли пелюстки променеві,
Що повні любові, добра .
Хоч літня пора лише сниться,
Навколо зима і сніги,
Та прийде весна -чарівниця,
Воскресне усе навкруги.
Всміхнеться вона пелюстками,
І знов як колись оживе,
Нестиме красу поруч з нами
Її покоління нове.
