Не пишеться, не мріється,
Неспокій на душі –
Вкраїна знову ділиться
Під дулом «калашів».
Злетілись «діти сучії»
На клич «антихриста»
Й палять степи родючії,
Розстрілюють міста.
Поводирі продажнії,
За гріш свій трясучись,
Ганебні пута вражії
Вихвалювать взялись.
Народу дух нескорений
Встає з вогню і ран,
Щоб вирвати із коренем
Злоякісний бур’ян.
Розбити орди нові,
Соборність відродить,
Щоб в європейськім домі
Могли ми вільні жить.
