роздмухаєш ніч у ранок
і сонце народиш подихом
життя проходить між нами
ледве помітним порухом
життя проходить крізь тебе
лишаючи светр намагнічений
без дозволу без потреби
попереду десь висвічує
і раптом зупинка подиху
невже я до цього дихала
невже я ще маю спогади
про кішку мною покинуту
про мокрі обійми осені
в яких я чомусь залишилась
думки по підлозі стосами
тиша
