Ну ось і дожили ми до весни,
і перший березневий день зустріли.
Усе би добре, якби без війни,
якби міста і села від влучання не горіли.
Якби без обстрілів...
Щоби отак удвох піти у ліс,
нарвать підсніжників,
натішитися теплим тихим ранком.
І щоб ніхто лихої звістки не приніс,
лиш горлиця будила щоб світанком.
Ми б так раділи разом тій весні, якби
не було тої клятої війни.
Якби ж, якби, якби...
Надія Пашутинська
