Зими останній стомлений сонет
Застигне у свічаді й на папері.
Капелу крапель чути вже крізь двері -
Це провесінь віщує крилам злет.
Птахам і душам небо ллє розмай.
І хоч думки минулим ще хворіють,
Насподі снів раз - по - раз вже яріють
Нові молитви, зовсім не про рай...
Зима лишила болісні сліди.
Чи ця весна врятує від біди?
Чи здатен світ здолати потороччя?
Останній день зими ковтнула ніч.
Весни світанок весь із протиріч.
В нових молитвах знову: Авва, Отче...
01.03.2025
Образно. Гарно. 
