Що ти бажаєш від життя,
Старий вже, хворий чоловіче?
Почуття усі, ти замінив забуттям,
Щоб зачинити за наркозалежністю відчай.
Що ти хочеш отримати, взяти що?
(Окрім конопель, що лежать на полиці.)
Твій спраглий жити дух, наче пішов,
Сховали його, як саме око, зіниці.
Ти ледь живий чи трохи-лише вбитий,
Навіщо тобі ТГК чи ЛСД?
Зачім кидаєш кислоту, зачім ці тріпи?
Чому чекаєш доки глузд твій упаде?
Ти ж наче жив, ти ж наче був щасливий:
Кохання(чи закоханість!?) та все ж хоч щось.
Хоч щось тебе тримало в цьому світі,
В яку із прірв воно все зірвалось?
Усе пропало, зійшло все нанівець,
Залишилась лиш марка, та - остання.
Закинь її ти під язик і все - кінець,
Скінчиш нарешті, беззмістовне існування.
