Дика сухість моїх почуттів,
Безтурботно любов твою губить,
Літо зараз, а нас заметіль,
І у душах, немов вічна осінь.
Неохайно розкидане листя,
Голий клен у пустому дворі,
І колись живе гілля барвисте,
Спить змертвіле в обіймах Зими.
А я хочу Весни і Любові,
І зеленість трави у степах,
А я хочу сонця і зливи,
Хочу жити, а не дрімать.
Обійми, щоб душа заграла,
В поцілунку стисни крізь сон,
Чуєш, он любов заспівала,
Бачиш очі горять мої знов.
Бачиш очі великі, зелені,
Не примружені, в сонці ряснім,
Бачиш посмішку юну, вродливу,
Знов розкрила крила Любов.
Заколихана сонно в колисці,
Спить неначе мале дитя,
Виростає, і має крила,
В небо високо долина,
Незрадлива, юна, вродлива
В диких хащах Любов моя.
ID:
618364
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 04.11.2015 16:12:59
© дата внесення змiн: 04.11.2015 16:12:59
автор: Людочек
Вкажіть причину вашої скарги
|
