Нічка на дворі, місяць на небі,
Зіроньки сяють, тихо кругом.
Тільки десь плаче тихо дівчина,
Бо попрощалася із козаком.
-Не плач, дівчино, серденько моє,
Не плач, кохана і не ридай,
Як прийде весна через два роки,
В тихеньку нічку мене зустрічай.
Вже промайнули два довгії роки
Звістки від милого й досі нема.
Пройшли вже весни і тихії ночі,
Дівчина й досі жде козака.
У тиху ніч в садок приходить
І тихо плаче, вигляда.
-Не плач, кохана, серце моє,
Забрала вже сира земля.
Не плач і ти, матусю рідна
Й ви друзі вірнії мої,
За рідну неньку Україну
Віддав життя і дні свої.
2014
