Наші погляди різні: по лінії фронту.
Тільки, знаєш, це погляди і не більше,
як в дитинстві вдивлялися тихо в "Джоконду", —
та щоразу усмішку ловили іншу...
Пригадай: нам тоді вистачало і парти,
і вітрилом життя, і ні скель, ні стриму...
Ти частенько шумів на уроках і жарти
розсипав, а я вчила про Рим та римлян.
І коли ти надумав ставати військовим
("Сподіваюсь, півсвіту, — казав, — побачить."),
за тобою не плакав ні Пушкін, ні Горький,
тільки — небо рідненьке та місяць-окрайчик.
Як ти там, за Уралом? Бо тут, в інтернеті,
виявляється, ні про що й говорити...
Розмоталось минуле на вістрі багнетів —
муліне від утрачених колоритів.
Смерть курсує між нашими так берегами,
що вже кров`ю відхаркує і планета.
Дев`ять грамів — і все, дев`ять грамів...
Й по хресту — і солдату, й поету.
квітень 2016
ID:
662800
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 29.04.2016 00:00:02
© дата внесення змiн: 20.06.2017 00:44:09
автор: Надія Позняк
Вкажіть причину вашої скарги
|
