Привіт Принцесо, от і прийшов час каяття,
щоб в цих рядках описав помилки життя...
Знаєш, важко вірно слова тут підібрати,
а ще важче словами то все передати...
Почну мабуть із прохання пробачення,
що мій егоїзм вбив серця бачення...
Подобалась ти мені давно, але пізно...
Пізно зрозумів, що вже тоді любив!
Пріоритетність схиблена була... Була?...
Не скажу – хіба може мінятися людина?
Спочатку то навчання було... Далі грошва.
Дурне... То я... А ти янгол і в мене одна!
Пробач, що відступив, пробач, що нив...
Пробач, що з іншою допомоги просив!
Пробач, що любив і нічого не робив.
Пробач, але без тебе вже майже не живу...
Чесно скажу, що тоді на зупинці збрехав –
ти мені вже не просто друг, а ціле життя –
шкодую, що злякався і правду не сказав!
Заплутано все, але то моє каяття, як життя.
Каюсь, що не зрозумів, що ти одна єдина –
не просто друг, а для мене все!...
Так, якщо ти мене пошлеш – переживу...
Переживу – не згину, але тебе я прошу –
не жини – дай шанс згладити провину!
Сніжано, Сніжинко, Принцесо, Snowflake –
Я тебе люблю – кажу щиро...
ID:
1029311
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 25.12.2024 22:25:14
© дата внесення змiн: 25.12.2024 22:25:14
автор: VictoR
Вкажіть причину вашої скарги
|
