Ти любиш чорну - чорну каву,
А я чай із квіток духмяних трав.
Я чую з уст мову ласкаву
Розквітаю, як сонечко з заграв.
О усміхнись, мені усміхнись!
Усміхнись, як колись усміхалась.
До мене ніжно, так притулись,
Щоб у серці навік, ти зосталась.
Хай не лякає тебе Зима!
Дощі , заметілі , хуртовина.
Де живе любов, там зим нема!...
У душі цвіте квітка жоржина.
Ти - моя квітка поміж квіток
Найкраща жінка, яку кохаю.
Знайду зірку щастя між зірок
Намалюю казку у розмаю .
2------------------
Прийшла Золота осінь у сад
Опадає з дерев жовте листя.
Хоче зігріти нас Листопад
Нахиляє сонечко з захристя.
Ця осінь красива, як весна
Поміж крон дерев грається сонце.
Пий, оцю земну красу до дна!
Лови блаженну мить у долонці.
Скоро зима замете наш сад
Забіліє, ясен світ у снігах.
Злетить у синю даль - Листопад
Насіє сніжинок нам білий птах.
Поглянь , яка осінь красива!
Дарує блаженні сонячні дні.
Коли ти поруч я щасливий
Співаю для тебе свої пісні .
Я не хочу тебе втрачати
Бо почуття зів'януть , як квіти.
І дозволь до себе обняти!...
Крізь зими вести тебе у літо.
М.Чайківчанка.
Чудова поезія! 
