Я сліпну від свого
Модного гаджету,
Глухну від музики
В моїх навушниках,
В шоці від свого
Вбогого баджету,
Мій мозок щось всмоктує,
Та не підручники.
Глянець на фото
Змінили цифри,
Дні мої наче
Зроблено ксероксом,
Нудить від довбаних
Знакових шифрів,
Життя - це Табу,
Як казав колись Вересень.
Горблюсь у кріслі
Перед екраном,
Участь беру
У флеш-моб деградації.
Ось як без тебе,
Моя
Невід'ємність.
Ти промінь життя мого,
Маєш
Рацію.