Сіла киця на полицю
Та собі все думала
За вікном на хурделицю
Очі свої жмурила
Ой коли мене вже ця
Біла хурделиця
Бо мені тут на віконні
Сон дурний насниться
Не піду від тебе я
Каже білолиця
Бо мені тут із тобою
Серце веселиться
Як сама ти не підеш
То тебе на вуса
Я візьму і намотаю
Цього не боюся
Ой і розсмішила ти
Мене мила киця
Заволожу вуса я
Як тобі не спиться
Потім я під білий хвіст
Кину мільйони
Полетять мої сніжинки
Як на хліб ворони
Так що далі собі спи
Моя мила киця
Я ж на тебе буду все
Скрізь вікно дивиться