Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Сонце померло - ВІРШ

logo
Шон Маклех: Сонце померло - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Сонце померло

Шон Маклех :: Сонце померло
         «Де вітер спів непевний почина,
           В якому чути скаргу вовкуна,
           А сонце на кривавім небосклоні,
           Ховаючись у хмаряній обслоні,
           Так лагідно й зворушливо кона…»
                                            (Поль Верлен)

Ви чуєте? Люди!
Сонце померло 
Цього шовкового вечора.
Сонце – живе око нашої круговерті,
Риба луската моря Ніщо спокійного – 
Сонце померло.
Завішуйте більма-фіранки
Ваших будинків – їжаків клишоногих,
Забороніть їм блукати шляхом
Босоногих аристократів Неаполя:
Карбонарі барокових п’ятниць.
Навіщо Петрарка Людину оспівував?
Сонце померло!
Цього плаксивого вечора:
Кантати Верони меланхолійної.
Данте. Навіть він уявити не міг
У тій круговерті підземних інферно, що:
Сонце померло!
Поховайте його в кораблі вікінгів
Космічного пилу чорного.
Сонце померло!
Серед тьми я кличу людей,
Приходять на крик мій самотній
Юрби сліпців – як звично їм в темряві
Такій бавовняній і тихій блукати
Без костура (бо навіщо?) 
Сповідайтесь мені – тільки чесно – 
Це ви його вбили? 
І колисали Ніщо у скрині Плеяд?
Підпаліть дракар-домовину Інґольфа
Нехай Сонце засяє останнім вогнем треби,
Бо Сонце було так само блукальцем – 
Мандрівцем безпритульним,
Як ті – жителі Оркні – 
Будівничі Кола Бродгара.  

ID:  721574
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.03.2017 13:59:20
© дата внесення змiн: 17.09.2024 11:17:58
автор: Шон Маклех

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: NikitTa, yaguarondi
Прочитаний усіма відвідувачами (630)
В тому числі авторами сайту (33) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

NikitTa, 11.03.2017 - 01:17
32 32 32 32 32 32 темрява породжує темряву:"Це ви його вбили?"
хай світить і гріє flo36 любе сонечко
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це метафора.... Сонце буде жити стільки багато часу, щом це здається вічністю... give_rose
 
yaguarondi, 11.03.2017 - 00:06
Вперше прочитала, двічі не помітивши слів "цього вечора" і не змогла навіть залишити коментар - від безвиході опустились руки. Сьогодні читаю вже не зненацька, та й Шевченко заспокоїв своїм
І тут, і всюди — скрізь погано.
Душа убога встала рано,
Напряла мало та й лягла
Одпочивать собі, небога.
А воля душу стерегла.
— Прокинься, — каже. — Плач, убога!
Не зійде сонце. Тьма і тьма!
І правди на землі нема!
Ледача воля одурила
Маленьку душу. Сонце йде
І за собою день веде.
І вже тії хребетносилі,
Уже ворушаться царі...
І буде правда на землі.

Красиво, все ще трохи лячно і пізнавально, як і завжди flo26
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий поеьтичний відгук! give_rose
 
Systematic Age, 06.03.2017 - 11:01
Заворожує... apple
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую, друже! friends
 
Касьян Благоєв, 04.03.2017 - 21:14
як інколи бентежно, і лячно, і моторошно відзиваються ваші світи-метафри на сьогодення, на межу життя і темряви, на світ людей і живого Сонця...
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! friends
 
Райка, 04.03.2017 - 19:50
Страшно, коли помирають сонце та життя... 12
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я сумний поет - даруйте мені за це... 23
 
Елена Марс, 04.03.2017 - 16:58
Ваші вірші треба читати вдумливо, не бігло... Сонце ж дійсно може померти, померти для нас - землян, але не дай боже... З весною вас! Сонячної вам весни flo36
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! give_rose
 
Ясмина Горич, 04.03.2017 - 15:32
Воно не померло, лише заснуло... 12 17 17
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо.... Дякую за такий оптимістичний відгук! give_rose
 
Та сонце збудиться і вийде. Воно заснуло лиш на час, достатньо блуду надивилось, в нім дух зачах.
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий оптимізм! give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: