В камуфляжі, у берцях, з рюкзаком.
Йде Жінка, пригнічена Болем!
Зустрілася Доля її з хижаком,
Від якого тхне алкоголем.
Блакитні очі бачили війну,
Тендітні руки відганяли смерті.
Ненавиділа щиро чужину,
Яка душі лишає подерті.
Спішила в дім тієї, що чекає,
Бо саме там молитви не стихали.
«Він вижив, і тебе кохає!»
У серце слова залітали.
В камуфляжі, у берцях, з рюкзаком,
Йде Жінка, що Музою зветься,
Зустрілася Доля її з хижаком,
Від якого так гірко живеться!..
