Мій рай, мій, від люду захований, крихітний острів.
Там дощ, там сніги, там співають всю ніч солов’ї.
Туди, щовесни, білі птахи злітаються в гості
Й яскравим пером розфарбовують мрії мої.
Мій всесвіт, мій рай, моя гавань в безлюдному світі.
Зелені степи і квітучі медові поля,
Небесна блакить, біле сонце, мов янгол, в зеніті,
Глибокі річки, і безмежні широкі поля.
Я стрімко до вас повертаюся кожної днини,
Я, ніби той птах, підіймаю два дужих крила...
Там, наче роки, пролітають короткі хвилини.
Там щастя, там рай, там немає буденного зла.
Фантастично гарно!!! 
ю
