Скільки вас полягло у боях за Вітчизну –
не десятки, не сотні, вже ліку нема.
Майже кожного дня десь відспівують "тризну",
ятрить душі людей "Плине кача" сумна.
Зла іронія долі – у день Перемоги
окупанти з Росії забрали життя.
Врізнобіч розійшлися "братерські" дороги,
і немає в серцях ворогів каяття.
Тільки наші серця б'ють на сполох у дзвони,
щоб ніколи ніхто не забув цю війну,
тих, хто в травні тримали важку оборону
і зустріли в окопах останню весну.
Серед них був Олег, це для нього посвята
від усіх небайдужих містян із Дніпра.
Він Герой України, гірка наша втрата
в боротьбі між імлою і світлом добра.
Хто за правду стояв – всі у купелі божій
чисті душі освятять на вічні віки.
Слава їх не померкне, бо сили ворожі
повернули на Сході, як русло ріки.
Олег Володимирович Ейсмант
(16 травня 1974 – 9 травня 2014, Маріуполь, Україна) – солдат Збройних сил України.
Служив прикордонником біля Придністров'я. Працював водієм тролейбуса, будівельником, охоронцем. До військових лав записався добровольцем відразу після окупації Криму Росією, 28 квітня – кулеметник батальйону "Дніпро". Загинув 9 травня в бою у Маріуполі із сепаратистами, котрі атакували управління МВС, обставини точно не відомі. Тоді ж полягли Родіон Добродомов, Сергій Демиденко, Михайло Єрмоленко, Богдан Шлемкевич.
14 травня 2014-го похований на Краснопільському кладовищі у місті Дніпро. Вдома лишилися мама, дружина та донька-школярка.
