Принесли дари на плечах
Й почалася ворожнеча –
Хто кому і скільки винен,
Із чийого злота вилив
Диво-майстер жовту квітку
І для кого айстри виткав.
Як тепер оце ділити,
Та й потрібно сторожити
Ції дивнії палати,
Ворогам щоб не віддати,
Бо прийдуть чужі здалека,
Це не білий вам лелека,
Й відчахнуть кусочок гілки,
Золотої перепілки,
Чи барвінку, чи ромашки.
Стало людям зовсім страшно
За невидану будівлю,
Де із золота покрівля.
Мудра Бджола
