У кожного правда своя...
Ну як же до купи зібрати,
В однісеньке серцебиття,-
Однісінька Ненька- мати
Кликати звідки її,
Ту, що давно в антикварах...
В єдності лиш солов"ї,
Струни в бандури-гітари
Звідки її принести -
Єдність, розшарпану в хмарах...
Там- почорнілі хрести
В тінях-фантомах - примарах
В кожного правда своя,
Ще й продається за гроші,
Бродить сліпа навмання,
Взувши гумові калоші
Втомлена, падає з ніг...
Може пригріти у хаті...
Здавна-бо наш оберіг-
Птах волелюбний крилатий?
Може, собі хай горить -
Хата, ота, що з краю,
Сполоху дзвін промовчить
Благом для рідного Краю?
Правда - одна на всіх,
Та, що не б"є , не катує,
Правда відмолює гріх,
Правда Вітчизну рятує!
ЧОМУСЬ ТАК... НЕСПРАВЕДЛИВО...
