У мене-ранок,в тебе - ніч.
Ти так далеко і так близько.
Стоїш у часу обабіч,
Що сплів років широку низку.
З дитинсва разом обидва,
Де чатували на нас злидні.
Де щастя формула - зима,
Що душить холодом так сильно,
Як мати душить в обіймах
Війною страченого сина.
А що тепер? Як ти живеш,
Єврейський хлопчик з України.
Щасливий ти?Авжеж,авжеж
Живуть в достатку на чужині.
Й нема бажання вороття
В той безлад,що цвіте й понині.
Де купи бруду і стіття
Гниють у душах,як помиї.
Де роздирають на шматки,
Немов вовки ті, можновладці.
Народ простий,поля й лани.
Й крадуть усе,що можна вкрасти.
До церкви йдуть,поклони б,ють,
Кричать весь час,як очманілі,
Про "славний" до Європи путь,
Й брехливе:"Слава Україні".
Та знаю я і знаєш ти
Про зорепадові світанки.
Коли маленькими дітьми
Мерщій ми бігли на рибалку.
Коли у лісі,по весні,
Збирали проліски тендітні.
А як полохкотять бузки!
Й тюльпанів розмаїття в квітні.
А черешневіі садки,а вишні,яблука і сливи.
А літні грозові дощі,
Ні,не дощі,ряснії зливи.
А ті пшеничнії поля,
В яких блукали,мов у лісі.
А та брилястая земля,
Нема родючішої в світі.
А моря Чорного блакить,
З тьмяно-солоним ароматом.
Й вечірній бриз,що набіжить,
Немов грайливіі хлоп,ята.
Ось і пишу тобі листа,
Єврейський хлопчик з України.
Бо вірю,жити допуття
Ми навчимося,ми зумієм.
,
ID:
785144
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 30.03.2018 10:36:03
© дата внесення змiн: 30.03.2018 10:36:03
автор: Анжела Хаджибейська
Вкажіть причину вашої скарги
|