Холод. Ніч осіння. Тиша.
Пусте вікно. І п'яні зорі. Вийшли.
Лукавий місяць. Ти лукава. Давно не та.
І все не те. Тож будь ласкава
Поясни. Ти жлу́ктаєш вино.
А не свою́ смоляно-чорну каву.
Їси? - не їж давно.
Сумуєш. Плачеш. Спиш. Цікаво
Що трапилось. Не скажеш.
Мовчанку граєш. Виграє́ш.
І навіть поцілунок губи не розв'яже.
Бо ти щось в п'яті метеш, метеш. Я знаю:
Тобі лише на серці іній
І тютюновий присмак на устах!
Тобі від власних вчинків тіні
Навіюють жахливий страх!..
Та не журись. Воно усе мине:
Мусон депресії, лихих думок.
Розтане іній - не мигнеш -
Згорілих на небі не буде зірок.
Настане час - я буду за́вжди поруч.
Я буду завше твою тишу слухать,
І все робитиму власноруч. Разом
Повернулись. Вкрились. У вікно.
Тонкий бокал. Сухе вино.
Живіт стискає. Тисне. Голод.
Дурниці це. Усе мине...
І тиша. Ніч осіння. Й холод.
