Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ПАМ'ЯТАЙМО - ВІРШ

logo
Шостацька Людмила: ПАМ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПАМ'ЯТАЙМО

             

                                 Я – пізня дитина в сім’ї. Мій покійний батько був учасником Великої Вітчизняної
                      війни. Ми з сестрою виховувались на розповідях батька, його спогадах і переживаннях.
                      Я тільки тепер зрозуміла, що в моїх однолітків виховання було трохи іншим.
                      До війни наш батько вчителював, потім пішов захищати Батьківщину. Проганяючи
                      ворога, батько  дійшов до Берліна. Ця інформація до нас дійшла зі слів батька.
                      В документах було записано трохи інше. Але тоді це було нормою. Батько на війні
                      був снайпером. Мав нагороду «За відвагу». Про війну говорив не дуже часто.
                      Десь, в колі друзів це обговорювалось більше. Мав контузію, численні поранення,
                      але після госпіталю знову пішов на фронт. До кінця життя носив осколки в скроневій
                      області та біля серця. Не мав, навіть, групи інвалідності і дуже ображався, коли
                      дезертири її мали. Він був дуже чесною людиною, купувати не збирався. До
                      кінця життя йому снилися воєнні сни і мав воєнний синдром. Розповідав якими
                      виснажливими були фронтові дороги. Вже після перемоги наші бійці поверталися
                      переможним маршем додому. Увесь день ішли в бік України, а цілу ніч – на захід.
                      Керівництво показувало, яка кількість переможців повертається в Союз.
                      Бійці були страшенно виснажені, а їх водили Європою. Через такий «воєнний туризм»
                      батько побачив багато європейських країн. Йому здавалося, що він ніколи не дійде
                      додому. Згадалось, що батько щось розповідав про операцію «Вісла». Все, що не
                      запам’ятала, пішло з батьками. Тепер звертаюсь до молоді, щоб вони слухали і
                      записували розповіді своїх предків, історія твориться саме з розповідей очевидців.
                      Батько дуже любив свою роботу і саме спілкування з дітьми його відволікало від
                      болючих спогадів.
	З батьком воювали бійці різних національностей. Ніхто тоді не думав, що
                        їхні  онуки і правнуки будуть воювати між собою. Проте, батько мав свою особливу
                        думку про політику. Розпад системи він напророкував, коли я ще була школяркою.
                        Пам’ятаю, як ми з мамою накричали на нього, бо ми іншої держави тоді не уявляли.

                                    Вітчизняна війна забрала стільки життів, що після неї мав би бути 
                          вічний мир. Людство ще не навчилося любити. Як жаль, що на нашу долю і долю
                          наших нащадків випала нова війна. І як сумно, що світ не може, не хоче, не
                          поспішає цьому якось зарадити. Їм наші болі і сльози – ще не переконливий 
                          доказ боротьби за мир.


ID:  790860
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 08.05.2018 17:11:25
© дата внесення змiн: 08.05.2018 17:11:25
автор: Шостацька Людмила

Мені подобається 15 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Олекса Удайко, Микола Холодов, Надія Башинська, Анфиса Нечаева
Прочитаний усіма відвідувачами (776)
В тому числі авторами сайту (33) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 19.05.2018 - 21:52
12 12 12 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Ольга Калина, 19.05.2018 - 22:15
16 16 16 flo11
 
Микола Холодов, 12.05.2018 - 12:24
12 17 17 17 give_rose Дуже щемно! Спасибі!
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Микола Холодов, 12.05.2018 - 12:55
І я Вам дякую,пане Миколо. 17 23
 
Радченко, 10.05.2018 - 06:21
І я вперше про "туризм" читаю. Ось тобі і політика, в якій людина тільки інструмент. 17
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Радченко, 12.05.2018 - 12:54
Так і є.Людина-дуже крихітна частинка цього світу і собі не належить. 17
 
Ярослав К., 09.05.2018 - 16:17
Які жахливі речі ви розповіли про "туризм", це ж абсурд. Вперше чую про таке. Уявляю, скільки переможців могло так і не потрапити додому... Завжди цікаво дізнаватися факти від очевидців. Вічна пам'ять захисникам вітчизни! flo13
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Ярослав К., 12.05.2018 - 12:53
Мені зараз здається,що я багато втратила.Батька немає майже 30років.Багатьох речей я тоді ще не розуміла.Ніхто вже не зможе пояснити,на жаль.Дякую
Вам,Ярославе. 17
 
Фея Світла, 09.05.2018 - 12:38
Слава Героям-визволителям! Низький уклін і Вашому батькові! flo26 Цікава розповідь! 12 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Фея Світла, 09.05.2018 - 12:45
Дякую Вам,Олю.Зі святом Перемоги у тій війні і дай,
Боже,святкувати ще одну. 16 flo36 flo21
 
Фея Світла відповів на коментар Шостацька Людмила, 09.05.2018 - 12:49
Всі війни коли-небудь закінчуються. За Перемогу! friends 16
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Фея Світла, 09.05.2018 - 12:54
За Перемогу! friends 16 flo36 Війни ніколи не зробили щасливими загарбників,ганьба їм довічна!
 
Людство ще не навчилося любити. 16 16 16 Дякую, Людо, за Ваші щемно-зворушливі й мудрі роздуми. flo31 flo26
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Людмила Пономаренко, 09.05.2018 - 12:28
Щиро вдячна,Людмило Вам за підтримку.Вітаю Вас з Днем Перемоги 16 16 16 flo36 .Колись мені здавалось,що я не знаю про
що писати прозу,тепер я бачу,що я про це повинна писати. flo21
 
Олекса Удайко, 09.05.2018 - 11:06
wink Гідно! У кожного з нас свої, особисті втрати в цій війні... Та то не була вітчизняна... Ось вона - зараз - ВИЗВОЛЬНА І ВІТЧИЗНЯНА! 17 17 17
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Олекса Удайко, 09.05.2018 - 12:26
Щиро Вам вдячна, пане Олексо.Вітаю Вас зі святом Перемоги. 16 flo36 Дійсно,що не Вітчизняна - світова. І ціною життів нашого народу світ позбувся фашизму. Європа ніколи гідно цього не оцінила, хіба що вона буває "глибоко стурбована"/коли потрібно бити в набат/ і приймає освічених наймитів. Десь років тридцять тому мені
розповідала завідуююча медичною бібліотекою таке.
Вона подорожувала Європою.І гід у Фінляндії їй сказала,що 9-те травня-це для них нічого не означає,святкуйте самі. 17
 
16 17 Дуже схожа історія життя і в мого тата. Та, напевно, і в багатьох інших людей того Покоління. І мені усе життя боляче, що таким молодим пішов від нас мій тато, залишивши мене напівсиротою. Йому було тоді лише 35 років. Вічна слава і вічна пам'ять нашим батькам. Це вони і схожі на них прості солдати врятували тоді Світ від загибелі, а наших батьків не повернути. А нині злочинці,що при владі,- непрощенні грішники -розкручують нові війни... 16 17 flo15 flo15 flo15
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 09.05.2018 - 09:36
Світла пам'ять Вашому татові і усім,хто своїм життям
захистив світ від фашизму.З коментарів бачу-скільки сімей ще носять біль цієї великої трагедії людства. 17 16 flo36
 
12 12 12 give_rose give_rose give_rose friends 19
Гарні, щирі рядки-спогади. Вічна слава таким справжнім, як ваш тато. Саме завдяки їх існуєнаш наод та і ініші народи Європи, які тепер та пихато нас повчають. Я теж пізнядитина, мій тато пережив окупацію Києїва малим хлопчиком. Дідусь загинув у київському ополченні, другий пройшов із батареєю усю війну, я про нього навіть вірш написав. Розповіді тата та близьких про війну це один з перших моїх спогадів і один з найдорожчих. Щиро віруюча, православна людина батько, свого часу, відмовився вступати у компартію принципово але подвиги наших військ, анші перемоги, наші герої та справжні полководці завжди були у нашій родині свфятинею. Не можна їх забувати. Такі війни і такі перемоги вище, ніж будь-яка партія, чи політична система. Дякую вам за цікаву, щери оповідь.
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Евгений Познанский, 09.05.2018 - 09:33
Щиро Вам вдячна,Євгеніє,за Вашу думку,пам'ять.Світла пам'ять Вашим рідним-захисникам.Їх є за що пам'ятати.Європа у вічному боргу перед нашим народом,це він поклав кінець фашистській чумі.
 
Haluna2, 08.05.2018 - 23:30
Дуже повчальна ваша розповідь!Молоде покоління повинне багато чого вчитися у старшого!Я, наприклад, також жаліються, що не записала всі пісні від мами, яких вона знала дуже багато.
Всього Вам найкращого! give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Haluna2, 09.05.2018 - 00:00
Дякую Вам.Дуже жаль 17 .Ми весь час виживали,от в багато втратили в духовному плані.Молоді зараз також працюють з ранку до ночі. flo31 Але дуже хочеться
щоб вони пам'ятали свою історію.І Вам,пані Галино,зичу добра і миру. 16 32 31
 
12 Мій дід також воював і я, як і ви, дуже шкодую, що так мало знаю про ті його воєнні роки, на жаль, розуміння цього прийшло надто пізно... 17 16
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Ланевич, 08.05.2018 - 23:55
Валічко,не стало батьків,мені здається,що я втратила історію.Скільки інформації не повернеш ніколи. 17 32 31
 
Valentyna_S, 08.05.2018 - 22:09
Світ живе своїми проблемами, йому до нас байдуже. Я також тепер каюся, що мало прислуховувалася до розповідей батьків і тих ветеранів, котрі залишилися живими. Тепер в нікого розпитати. Мама лише пам'ятає, як дуло танка заглядало у вікно її кімнати
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Valentyna_S, 08.05.2018 - 22:21
Мені,Людмило,також дуже жаль,що я не записувала розповідей батьків. 17 flo31 Я тоді не писала,а тепер розімію,що пам'ять вмирає.
 
Lumen74, 08.05.2018 - 21:55
32 32 32 16 16 12 Великий уклін,всім ветеранам Великої Вітчизняної війни! flo26
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Lumen74, 08.05.2018 - 22:19
Більше вже небесним 16 flo36 .Ще одиниці залишились доживати. 17 Людство їм не віддячило за їхній подвиг. cry
 
Надія Башинська, 08.05.2018 - 21:31
flo21 flo22 flo19 flo18 flo04Пам'ятаймо! flo36
Мій тато був вивезений до Німеччини. Скільки ж він там натерпівся... flo22 flo22 flo22
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Надія Башинська, 08.05.2018 - 22:17
Дуже сумно,Надієчко. 17 Можна тільки уявити,яке то було життя там... cry Мені якось не по собі,коли нашу молодь запрошують доглядати їх пристарілих людей.Не можна продавати душу і пам'ять. flo31
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: