Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: КРИМСЬКОМУ БРАТУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ макарчук, 22.05.2018 - 00:15
з точки зору поезії - сильний, гідний твір. З точки зору теми - неймовірно. Дякую!
Шостацька Людмила відповів на коментар макарчук, 23.05.2018 - 09:11
Дякую Вам,Олено,за високу оцінку.
Олеся Лісова, 20.05.2018 - 13:57
Серце стискається від прочитаного.Людмилочко,не знаю чому втратився зв'язок,та до моєї сусідки дочка приїжджає з Криму і вона періодично їздить.Це від людини залежить.
Шостацька Людмила відповів на коментар Олеся Лісова, 20.05.2018 - 22:31
Я також так думаю .Мої земляки живуть в Севастополі,в них також є якісь проблеми,були раз за 4 роки,але телефонують односельцям.Дякую Вам,Олесю.
Радченко, 20.05.2018 - 12:20
Важко зрозуміти чому саме так сталося.А ще важче, що нічого не змінюється.
Шостацька Людмила відповів на коментар Радченко, 20.05.2018 - 22:33
Якось дуже сумно,що ми так маємо жити в невизначенності.
Шостацька Людмила відповів на коментар Ніна-Марія, 20.05.2018 - 22:37
Є ще в Росії такі ж.Але ті ще до того нас вважали другим сортом.
Леонід Луговий, 20.05.2018 - 02:50
Може є якісь причини, Людмило... Може щось, чи хтось тисне на нього.
Шостацька Людмила відповів на коментар Леонід Луговий, 20.05.2018 - 22:39
І таке може бути.Не відомо.
Дмитро Кiбич, 19.05.2018 - 22:33
Гарний вiрш, Людмило. Це точно ви вiдзначили. У кожному регiонi Украiни е люди з патрiотичними поглядами, а е i такi, як Аксьонов, Вадим Колесниченко, прокурорка Поклонська - Няша, якi за грошi готовi i вiд рiдноi краiни вiдмовитись.Тiльки от може вам у 3 рядку замiсть "менi" додати "чомусь", а те що не дзвонив героiнi вiрша, так це i так буде зрозумiло - "Ти не дзвонив, чомусь, цiлу вiйну". Ольга Калина, 19.05.2018 - 21:48
Я також так думаю, що із собою в душі воюють, але сказати в голос про це не всі наважаться..
Шостацька Людмила відповів на коментар Ольга Калина, 19.05.2018 - 22:26
Не брав слухавку на початку.І вже 4-ри роки не чули.А колись ми дуже були рідними.Насправді мами наші були рідними сестрами.
Valentyna_S, 19.05.2018 - 20:18
Для мене також болюча тема, бо у Росії мій рідний дядько і його син. Він з нами не спілкується
Шостацька Людмила відповів на коментар Valentyna_S, 19.05.2018 - 22:23
Російський синдром.Такі в нас також є.
Н-А-Д-І-Я, 19.05.2018 - 18:11
Болюча і актуальна тема, Людо.. Співчуваю, бо у мене майже така історія: у Москві безліч моїх родичів і сестер. Та вони вже забули про мене...Ось так! Хто винен у цьому? Хто скаже?
Шостацька Людмила відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 19.05.2018 - 20:03
Насамперед - наші рідні.А потім-агресор.Якби вони сказали "Ні!",то війна б не тривала невизначений термін.Вони дали дозвіл своєю поведінкою.
|
|
|