Не чіпляйся у тіло кігтями,
Не шматуй іклами душу.
Потяг рушить - печаль залишиться.
Якось з нею миритися мушу.
Різні погляди, різні правила,
Різні цінності, вік, смаки.
І благання :"Боже, збав мене
Закохатись!" - збулось навпаки.
А тоді за роками знущання,
Після сотень сварок і жалю,
Лиш перон розумів мовчання
І читав по очах: "Люблю..."