У темних лісах за сяючим містом,
Де сонце грається світлом барвисто
В стрімких і прозорих струмках,
Ти можеш знайти химерну будівлю
Й залишитись в ній на самотню ночівлю,
Якщо перебореш свій страх.
Коли увійдеш в ту будівлю знадвору,
Побачиш в ній двері в кінці коридору
У чорній й огидній смолі...
За тими дверима похмура кімната,
В якій все життя я мушу спати
Й висіти в обіймах петлі.
В кімнаті нема абсолютно нікого.
Врятуй мене від мене самого,
Прошу і благаю врятуй...
У мене зомліли і руки, і ноги.
Почуй тихий клич про допомогу,
Прошу і благаю почуй...
