Весна повільно зиму притискає,
Шукає, де протоптані стежки.
Вона прийде, ніде не заблукає.
Пройде крізь заметілі навпрошки.
А що зима? Потрохи вже старіє...
І сила не така, яка була.
Зі злості десь іще не раз завіє..
Колись й вона, немов весна цвіла.
О зимонько! Не треба, не хвилюйся.
Ми вдячні, знай, що ти у нас була.
Прошу тебе: не сильно переймайся,
Ти з нами все в житті пережила.
Тобі ми ще не скажемо ПРОЩАЙ,
Бо прийде час, зустрінемося знову.
А що чекаєм вЕсни, не зважай.
Душа бажа картинку кольорову*...
-----------------------------------
*Картинка кольорова- мається на увазі - ВЕСНА.
Ах! Как картинка! Хороша!
И вместе с ней -
Цветёт моя душа!
Ах! Милая Надежда!
Мы с Вами связываем все наши надежды!
Вы нам пророчите приход весны!
И уже нет в душе той злой тоски! БРАВО!
Дай Вам Бог!!! 
Справжня краса цей прекрасний вірш!Дуже сподобався! 
