Мій неідентифікований труп
Разом з усіма зариють в могилі.
Частки наших тіл, ніг і рук
В ящику з-під снарядів- як в домовині.
Додому напишуть- був він герой,
Поліг під Зайцево за Україну.
А потім черговий політик-малорос
Прах наший затопче, як ніби ми винні.
Так рік-у-рік удобрюєм ми
Вітчизни славетні поля і рівнини
Формуєм родючий чернозем
На нашій рідній, любій вкраїні.
Прийде хтось новий. Може син, чи онук.
Ну а телятам- байдуже чию матку ссати
Та не байдуже, чомусь це мені.
Бо Україна-то рідная мати
