Лежить баран серед поля
Тай думку гадає
Що отара розбрелася
Він щоту не знає
скільки овець окотилось
А ще скільки кітних
Як же йому вийти з каламбуру
Чи багато бездітних
Треба всіх порахувати
І списочок скласти
Щоб потім як прийдеться
Все наверх докласти
Та заготовить овечого лою
Якусь сотню шкурок дати
Аби вони там вверху могли
Тай м'якенько спати
Так задумався баран
Що не бачить світу:
"Ой, коли ж це прийде
Кінець цьому літу"
Тут повз нього пробігав, молодий вовчисько :
"Що ти братику засумував ? Чому такий кволий?
Можливо ніченьки недоспав?
Та ти зовсім хворий."
А баран відповідає : " І здоровий я нівроку
На керуючій посаді усе собі маю
Дебит, кребит збий до купи
Я ніяк не знаю"
"То можливо я піду до тебе у найми
Будем разом рахувать і живих і мертвих
На шашлик же відпускать
Самих язикатих, впертих"
Ударили по руках
Папери владнали
Вовк уліво, баран вправо
Ох, добряче погуляли
Все найкраще, та і вчасно
Наверх кур'єром відправляли
Ніякого горя чи біди
У житті не мали
Та же довго так вони
В парі керували
Овечу казну всю розтягли
Тай файненько заспівали
А прийшла уже пора
Знов на "верх" давати
А отари вже нема
Тре про себе дбати
Серед поля вже лежать
Баранячі роги
Вовк чкурнув із дипломатом
За дунайські пороги
Залишились в Україні
Роги та копита
Похазяйнували вовк із бараном
Вся земля ізрита
На кожного у свій час
Прийде Божа воля
Покараємо ми вас
Така у вас доля
