Чи тільки вітер по мені заплаче,
Чи горем вкриє ввесь народ землі,
Коли я стану бездиханним спадком
Русинів поколінь, що йдуть по мні?
Чи мій талант оцінить люд сучасний,
А чи мину я тихо час життя,
Неначе тінь незмічена постави
Моєї днини жаху й каяття?
О! сум, коли затихі будуть крики,
У цих віршах закутії моїх,
Усім, хто нині сонце може зріти;
О! страх, що будуть чутні неодмінно
Ляменти погребальні, котрі тінь
Співала цій епосі безупинно.
27.07.22
